Українські учасники Erasmus+: що доступно

Найпоширеніша помилка в розмовах про Erasmus+ – переносити на нього логіку Horizon Europe. У Horizon Europe Україна асоційована країна з доступом на рівні держав-членів. В Erasmus+ статус інший: третя країна, не асоційована до програми, регіон 2 «Східне сусідство».

Що це означає на практиці

Українська установа подається самостійно в централізованих напрямах, які веде EACEA: CBHE, Jean Monnet, спільні магістерські програми Erasmus Mundus.

Українська установа бере участь як партнер у децентралізованих напрямах, які веде національне агентство країни-учасниці: мобільність KA171 і партнерства KA2.

Різниця не формальна: у першому випадку гроші й відповідальність за проєкт ваші, у другому – європейського заявника.

Національний офіс, а не національне агентство

В Україні працює Національний Еразмус+ офіс. Це консультаційна структура: вона допомагає з підготовкою заявок, пояснює умови, збирає статистику участі. Грантів вона не розподіляє й заявок не приймає, на відміну від національних агентств країн-учасниць.

З чого починати закладу без досвіду

Реалістична послідовність виглядає так. Перший грант – Jean Monnet: одна установа, без консорціуму, підготовка кількох тижнів. Далі – участь партнером у KA171 чи партнерстві KA2, щоб з'явився досвід роботи в європейському консорціумі. І лише потім – CBHE, де від закладу очікують спроможності вести інституційну зміну.

Спроба почати з CBHE без жодного попереднього проєкту ЄС технічно можлива, але саме для цього випадку в напрямі існує окремий, менш вимогливий напрям 1.